ПРАВА ДИТИНИ

Благополуччя дітей і їх права завжди викликали пильну увагу міжнародного співтовариства. Ще в 1924 році Ліга Націй прийняла Женевську Декларацію прав дитини. У той час права дітей розглядалися в основному в контексті заходів, які необхідно було прийняти відносно рабства, дитячої праці, торгівлі дітьми. Що таке право? Це відсутність обмежень, дозвіл на що-небудь. Існує документ міжнародного значення - «Загальна декларація прав людини», де закріплені цивільні, політичні, соціальні, економічні права, що належать кожній людині. (Прийнята 10 грудня 1948 р. ООН). Мета ООН - боротьба за мир і співпрацю між державами. Основная ідея цього документа полягала в тому, що людство повинне давати дітям краще з того, що воно має. Але цей документ носив необов'язковий характер для держав. ООН стала розробляти великий документ про права дітей, щоб зробити їх забезпечення обов'язковим для держав. Декларація прав дитини У 1959 році Організація Об'єднаних націй (ООН) приймає Декларацію прав дитини, в якій були проголошені соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя. За Декларацією прав дитини дитина має право: на сім'ю; на турботу і захист з боку держави, якщо немає тимчасового або постійного захисту з боку батьків; відвідувати школу і вчитися на рівних в правах; вільно виражати свої думки; на власну думку; на ім'я і громадянство; на здобуття інформації; на захист від насильства і жорстокого звернення; на медичне обслуговування; на відпочинок і дозвілля; на додаткову допомогу з боку держави, якщо є особливі потреби (наприклад, у дітей з обмеженими можливостями). Конвенція про права дитини У період з 1979-го по 1989 рік Комісія ООН з прав людини, в якій брали участь фахівці з багатьох країн світу, підготувала текст Конвенції про права дитини. В порівнянні з Декларацією (1959 р.), де були 10 коротких, що носять декларативний характер положень (принципів), Конвенція має 54 статті, що враховує практично всі моменти, пов'язані з життям і положенням дитини в суспільстві. Вона не лише конкретизує, але і розвиває положення Декларації, покладаючи на тих, що прийняли її, правову відповідальність за дії відносно дітей.

Конвенція про права дитяти була прийнята і відкрита для підписання, ратифікації і приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 р. Набрала чинності 2 вересня 1990 р. Цей день щорічно відзначається як Всесвітній день дітей. У цей день діти світу заявляють про свої права і про те, що держави повинні захищати їх права. Ми знаємо, що є випадки, коли порушуються права дітей. Не все в світі ще спокійно. У процесі підготовки «Конвенції про права дитини» її автори враховували наступні факти, що стосуються дітей з економічно неблагополучних країн:

1) покинуто своїми сім'ями близько 100 млн. дітей, які існують лише за рахунок виснажливої роботи, дрібної крадіжки, жебрацтва;

2) 120 млн. дітей у віці від 6 до 11 років позбавлено можливості відвідувати школу;

3) щорік близько 3,5 млн. дітей вмирає від захворювань, які піддаються профілактиці або лікуванню;

4) у країнах, що розвиваються, 155 млн. дітей у віці до 5 років живуть в умовах абсолютної бідності. У 1991 році Україна приєдналася до Конвенції.

У 1993 році в Києві створено Всеукраїнський комітет захисту дітей. Згідно з Конвенцією Україна у квітні 2001 р. прийняла Закон про охорону дитинства. Діти повинні знати свої права. Уміти їх відстоювати. Вивчення прав людини - це, перш за все, виховання упевненості в собі, терпимості. У кожної людини є права. Дитина теж людина, а значить і у неї є права. Вони відрізняються від прав дорослих:

1) меншими можливостями захистити самого себе;

2) фізичною і психологічною незрілістю;

3) ранимістю;

4) залежністю від опіки старших.

Тому і права його в чомусь глибші, ширше, значніше, чим права дорослого. Права дитини — зведення прав дітей, зафіксованих в міжнародних документах з прав дитини. Згідно Конвенції про права дитини, дитина - це особа, що не досягла 18 років. Держава узяла на себе зобов'язання захищати дітей, тому вони мають такі ж права, як і дорослі. Конвенція проголошує дитину повноцінною і повноправною особою; Права, закріплені в Конвенції, щонайкраще забезпечують інтереси дітей. Це документ, що має міжнародне значення. Є орієнтиром для держав, що її підписали, в їх прагненні зробити життя дітей краще, щасливіше. Людство повинне прагнути до процвітання, щоб життя дітей було щасливим і прекрасним. Було більше радості в житті дітей. Яскраво світило сонце, було мирне небо над головою, щоб частіше лунав дитячий сміх, щоб поруч завжди були мама і тато. Діти, ви маєте право зростати в умовах свободи, розвиватися фізично і духовно здоровими. Жодна дитина не може бути об'єктом свавілля і повинна постояти за себе. Ви маєте на це права.